Як вибрати кабель для обігріву труб?

Обігрів труб проводиться з метою запобігти їх замерзанню, якщо теплоізоляції виявляється недостатньо. Для цього застосовуються нагрівальні кабелі, які можна розташувати на будь-якій ділянці трубопроводу, незалежно від конфігурації, або всередині труби. Правильний вибір та розрахунок системи обігріву трубопроводу дозволяє досягти максимальної ефективності за мінімальних витрат електроенергії.

Різновиди кабелів для обігріву труб

У системі трубопровідного обігріву застосовуються резистивні та саморегулюючі кабелі різної потужності. Вибір залежить від розташування трубопроводу та умов монтажу, а потужність – від діаметра труби, що обігрівається.

1. Резистивний кабель для обігріву труб

Резистивний кабель призначений для зовнішнього кріплення до поверхні трубопроводу під теплоізоляцію. Постачається готовими секціями різної довжини. До нього вже підключено провід живлення та встановлено кінцеву заглушку. Його не можна укорочувати, тому при покупці слід точно розрахувати потрібний розмір.

Застосування

Враховуючи, що резистивний кабель має постійну погонну потужність, тепло, що їм виділяється, повинно однаково поглинатися трубою на всій ділянці, що обігрівається, не приводячи до локальних перегрівів. Тому він застосовується тільки для ділянки труби, що розташована в одній температурній зоні. Наприклад, тільки на вулиці або лише у приміщенні. Важливо також правильно розташувати кабель на трубопроводі. Є 3 варіанти, при яких завжди можна забезпечити необхідну потужність та рівномірне прогрівання:

• в одну нитку вздовж труби;
• дві нитки вздовж труби з двох протилежних сторін;
• витками навколо труби з постійним кроком навивки.

Кабель повинен щільно прилягати до поверхні трубопроводу із фіксацією алюмінієвим скотчем. Категорично не допускаються перехльост або торкання ниток. Весь гарячий кінець має бути покладений на трубу. Теплоізоляція повинна бути однакової товщини, без прогалин на всій ділянці.

Підключення

Резистивний кабель підключається через терморегулятор із розташуванням датчика температури на поверхні труби. Це забезпечує постійну температуру обігріву за різних умов – температури зовнішнього повітря, циркуляція чи застій води у трубопроводі, відсутність води. При прямому підключенні електроенергія буде витрачатися нераціонально. До того ж виникає ймовірність перегріву та виходу кабелю з ладу.

Для підключення найбільш часто застосовуються терморегулятори Terneo KT, Terneo SN або Devireg 330. Пристрої встановлюються всередині приміщення, а датчик за допомогою довгого проводу виноситься на трубу, що обігрівається. Термостат дозволяє вибирати найоптимальніший діапазон обігріву і може застосовуватися для підтримки гарячої води в трубі від джерела (бойлера, стояка) до крана.

2. Готові комплекти для обігріву труб

Це також резистивні гріючі кабелі, але вже з вбудованим терморегулятором та вилкою. Їх застосування та встановлення не відрізняється від попередніх варіантів, а підключення здійснюється просто в розетку. Різниця лише в тому, що немає можливості вибирати бажану температуру обігріву. Вбудований термостат має постійне калібрування, оптимізоване для захисту труби від замерзання. Обігрів працює циклічно - включається при охолодженні труби до 5 ° C і вимикається при нагріванні до 15 ° C.

Готові комплекти поставляються різної довжини та потужності. В інструкції вже визначено, для якого діаметра труби призначений кабель, а також спосіб його закріплення. Наприклад:

1. Hemstedt FS 10 – для труби до Ø 50 мм із закріпленням в одну нитку або труби Ø 50-100 мм із закріпленням у 2 нитки;
2. Hemstedt DAS 30 – для Ø 50-100 мм в одну нитку або для Ø 100-120 мм у дві нитки.

+ Переваги резистивних кабелів

• Невисока вартість порівняно з моделями, що саморегулюються.
• Висока надійність. Сполучна та кінцева муфта виконані в заводських умовах та випробувані високою напругою на герметичність та опір ізоляції.
• Термін експлуатації та гарантія в 2-3 рази триваліша, ніж у саморегулівних варіантів.

- Недоліки

• Підключення здійснюється лише через терморегулятор.
• Має фіксовану довжину, яку не можна укорочувати чи подовжувати.

3. Саморегулюючий кабель для обігріву труб та водопроводу

Модель, що саморегулюється, відрізняється здатністю локального регулювання виділення тепла. В результаті потужність та тепловиділення для кожної ділянки залежатиме від теплопоглинання трубою та навколишньої температури. При цьому температура кабелю буде однаковою на всій його довжині.

Саморегулюючий кабель продається по метражу, що дозволяє придбати необхідну довжину. Його можна коротити або подовжувати, якщо при розрахунку була допущена помилка. При цьому приєднання монтажного дроту та кінцевої заглушки (муфтування) виконується при монтажі та вимагає певних навичок та точного дотримання інструкцій.

Застосування

Саморегулюючий гріючий кабель можна застосувати няти для обігріву трубопроводу, що проходить у різних температурних зонах. За способом встановлення його можна закріпити на трубі, аналогічно резистивному, або завести всередину трубопроводу.

При внутрішньому розташуванні кабель не перегрівається в місцях торкання або перехльостування, які можуть виникнути при закладі. Часто такий спосіб використовується для обігріву каналізаційної труби на ділянці від будинку до септика або внутрішніх водостічних труб, де зовнішня установка неможлива або утруднена.

Підключення

Спосіб підключення залежить від довжини ділянки трубопроводу, що обігрівається, і може виконуватися як з терморегулятором, так і без нього. При прямому підключенні кабель не перегріється і не перегорить, але температура підтримується на рівні 60-65 °C. На тривалій ділянці труби це призведе до зайвої витрати електроенергії, а для холодного водопроводу ще й небажаного нагрівання води в трубі. Як правило, заощадити на терморегуляторі доцільно для обігріву труб не більше 5 м завдовжки.

При підключенні через терморегулятор датчик температури можна розташувати на вулиці, коригуючи обігрів температури повітря або на ділянці труби в холодній зоні під теплоізоляцією. У цьому випадку витрата електроенергії скорочується на 70%, що для довгих ділянок обігріву дуже чутливо за фінансами.

+ Переваги саморегулюючого кабелю

• Точний вибір необхідної довжини.
• Широкий вибір діапазону потужностей.
• Економія на терморегулятор для невеликих ділянок.

- Недоліки

• Вища ціна.
• Необхідність підключення дроту живлення та кінцевої муфти на місці монтажу.
• Програє резистивну модель за терміном експлуатації (всього 5-10 років).

Як вибрати потужність кабелю для обігріву труб та трубопроводів

Тут вибір залежить від діаметра трубопроводу:

• Ø 15-25 мм – 10 Вт/м;
• Ø 25-40 мм – 16 Вт/м;
• Ø 40-60 мм – 24 Вт/м;
• Ø 60-80 мм – 30 Вт/м;
• Від 80 мм діаметром – 40 Вт/м.

Мається на увазі потужність обігріву, яка може бути вищою за потужність застосованої моделі. Наприклад, при розміщенні кабелю 10 Вт/м 2 нитки, потужність обігріву складе 20 Вт/м. Навиваючи його на трубу по спіралі, можна застосувати необхідний відрізок, щоб досягти потрібної потужності загалом. При цьому бажано вибирати кабель з найбільш наближеною потужністю до необхідної. В цьому випадку його довжина і вартість нижче, а монтаж простіше.

Висновок

Вибираючи вид кабелю для обігріву трубопроводу, рекомендується в першу чергу розглядати резистивні варіанти, оскільки вони дешевші, надійніші та довговічніші.

Саморегулюючий кабель варто використовувати тільки при необхідності заведення його в трубу або для обігріву трубопроводу, що проходить через вулицю та приміщення (різно температурну зону).

Для коротких ділянок труби 3-5 м також можна застосувати саморегулюючий без терморегулятора або готову секцію рецесивного кабелю з вбудованим термостатом та вилкою.