Підключення теплої підлоги без терморегулятора

Тепла підлога без регулятора – чи можна використовувати?

Будь-який нагрівальний елемент, що застосовується в системі теплої підлоги, розрахований на напругу 220-250 В. Тому теоретично його можна підключити до мережі без терморегулятора через вимикач, але тут виникає відразу кілька нюансів.

Що буде, якщо теплу підлогу вмикати без терморегулятора

Тепла підлога повинна віддавати стільки тепла скільки виробляє, а інакше нагрівальний елемент перегріватиметься і в результаті перегорить. При роботі в парі з термостатом нагрівання контролюється тепловим датчиком і коли підлога нагрівається до встановленої температури, реле терморегулятора відключає живлення, а датчик продовжує контролювати температуру.

Після остигання підлоги приблизно на 1°C реле знову подає живлення і, підлога знову нагрівається. Таким чином у роботі обігріву підлоги відбуваються паузи, що дають підлозі так звану «фору» − віддавати накопичене тепло і підтримувати постійну температуру.

При прямому підключенні теплої підлоги на 220 В доведеться самому контролювати нагрів підлоги, періодично включаючи та відключаючи обігрів.

Враховуючи людський фактор, такий контроль не буде ідеальним, тому підлога все одно іноді перегріватиметься або надто сильно остигатиме. Як мінімум, це призведе до дискомфорту від перепадів температури в приміщенні, прискореного вироблення ресурсу нагрівача та перевитрати електроенергії приблизно в 2 рази. До того ж підлогу не можна буде залишити увімкненою без нагляду.

Вплив роботи теплої підлоги без терморегулятора на покриття для підлоги.

Для кожного покриття для підлоги встановлена гранична температура нагріву, тому ще одне завдання термостата - її обмеження. Сам нагрівальний елемент, залежно від виду та моделі, може нагріватися до 30-100 °C, в середньому до 50 °C.

При підключенні без терморегулятора перегріву поверхні підлоги практично не уникнути, що призведе до негативних наслідків:

• інженерна дошка – при нагріванні вище 26 °C починає деформуватися;
• ламінат – при перевищенні 28 °C розсихається, утворюються зазори на стиках. Вище 30 °C виділяється неприємний запах та токсичні речовини;
• лінолеум – вище 27 °C прискорено вицвітає, коробиться, виділяє фенол;
• ковролін – при нагріванні понад 30 °C розтягується та вицвітає.

Єдине покриття для підлоги, яке стійке до перегріву, це плитка або керамограніт. При цьому, коли вона прогріється до максимуму – Ви не зможете по ній ходити. І в такому режимі тепла підлога не довго пропрацює.

Підключення саморегулюючого кабелю без терморегулятора

Сьогодні у продажу можна знайти кабель, що саморегулюється, проте для теплої підлоги він не застосовується. Не тому, що він не підходить, а тому, що коштує дорожче, а термін його експлуатації в стяжці набагато менший, ніж у резистивного. В результаті це економічно та технічно невигідно.

Зазвичай кабель, що саморегулюється, використовується в системах сніготанення або обігріву трубопроводів, але і в цьому випадку його підключають через регулятор або метеостанцію. При прямому підключенні обігрів працюватиме навіть у відлигу, коли це не потрібно, що призведе до перевитрати електроенергії.

Якщо саморегулюючий кабель застосувати в системі обігріву підлоги без термостата, то його здатність, що саморегулюється, лише врятує його від перегорання, але не запобігає перегріву підлогового покриття. Теж стосується і саморегулюючої ІЧ-плівки, яку також потрібно підключати через регулюючий пристрій.

Висновок

Не варто економити на покупці терморегулятора для теплої підлоги, тому що ремонт підлоги обійдеться набагато дорожче. До того ж завжди можна вибрати недорогий механічний термостат, який окупиться за рахунок економії електроенергії менше, ніж за сезон. Також слід пам'ятати, що виробники не забезпечують гарантію на теплу підлогу, підключену безпосередньо.